Ліцеїсти, разом із учителькою англійської мови Тетяною Гринкевич говорили, писали, малювали свої мрії.
"Давайте помріємо разом"
Розповідати про мрії виявляється, можна за допомогою різних засобів - малюнків, творів, чи просто ділячись найзаповітнішими мріями з однолітками. Але ефект у всіх однаковий- щира посмішка, очі,які сяють радістю і чудовий настрій.
На останніх уроках ліцеїсти, разом із учителькою англійської мови Тетяною Гринкевич говорили, писали, малювали мрії, згадуючи маленьку дівчинку Кіру Сухобойченко з українського Криму, яка ще в 2014 році змушена була переїхати до Варшави разом із батьками. Саме з мрії почалося її активне життя у Варшаві, Польща - перші проєкти, створення "Дня літаючого рюкзака" , який щорічно святкують у школах Польщі - до перших інтерв'ю, зустрічей, створення Фундації https://www.facebook.com/share/12K1sgM3exv/ і до першого титулу Кіри, яка входить до 20 найвпливовіших жінок Польщі.
Мрії бувають різними, адже одні мріють про звичайне та конкретне, інші про нереальне, мрії спонукають до дій, саморозвитку, досягнення цілей, залишають нас мотивованими і радісними.
В українських дітей зараз мрії інші - мир в Україні, вони прагнуть,щоби ЗСУ здобули ПЕРЕМОГУ в цій жахливій війні. Разом із цим діти мріють про перемоги у спорті, музиці, хочуть відпочивати на морі, подорожувати, щасливо жити з батьками, вчитися в школі, університеті, мріють про котиків та песиків, друзів. Мріяти корисно, адже мрії матеріалізуються і збуваються. Наші польські друзі з Фундації, а саме Сергій Сухобойченко, під час нашої зустрічі у Варшаві передав нашим активним учням багато корисних сувенірів, м'ячі, канцтовари за участь у проєктах , і ми вже плануємо наші онлайн зустрічі з Кірою, спільне святкування Дня літаючих рюкзачків. Помріємо разом?